Cкрябiн - Люди Як Кораблі

Я не твій брат, ти не сестра моя
Ніколи не розказуй мені
Хто і в чому є винен, на нашій землі –
Люди, як кораблі
Кожен пливе поки хвиля несе
І поки глибока вода
Глибока і темна до самого дна
До самого-самого дна.

Ja nie twój brat, ty nie siostra moja,
nigdy nie mów mi
kto i w czym jest winien, na naszej Ziemi.
Ludzie, jak statki,
każdy płynie póki chwila niesie,
i póki głęboka woda,
głęboka i ciemna do samego dna
do samego-samego dna.


На глибині зустрічаються всі
Так ніби в морі місця нема
І труться бортами, аж стогне земля
Від зависті, підлості й зла
Хтось не доплив, бо йому помогли
Набрати повні трюми води
Бо стати героями тої війни
Дуже хотіли вони

Na głębinach spotykają się wszyscy,
jak gdyby na morzu miejsca nie było,
i trą się burtami, aż ziemia jęczy,
od zawiści, podłości i zła,
Ktoś nie dopłynął, bo jemu pomogli,
Nabrać pełne ładownie wody,
stać się bohaterami tej wojny,
bardzo chcieli oni.


Приспів:
А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів

Наш океан знає більше, ніж ми –
Секрети всі у нього на дні
А ми ходим зверху, великі й малі –
Люди як кораблі
Гордо пливем і не вірить ніхто,
Що ним зацікавилось зло
І серед вітрів ми не чуєм щурів,
Які прогризають нам дно

Więcej tekstów piosenek na www.tekstowo.pl